Читать онлайн «Сніг у Флоренції»
Автор Лина Костенко
ДІЙОВІ ОСОБИ
Джованфранческо Рустичі (Старий)
Флорентієць
Двоє ченців
Брат Домінік
Три статуї святих у глибині саду
Дев’ять муз,
вони ж — в подобі карнавальних флорентійок,
вони ж — в подобі преціозних дам
Сублімований чортик
Маріелла
Дія відбувається в монастирі старовинного французького містечка Тур. XVI століття.
Завіса розсувається, як брама.
ДІЯ І
Глухий закуток монастирського саду. Камінний мур у заростях малини, у здичавілих нетрях бузини. Час надвечірній. Статуї святих біля стіни старого храму. Фрагмент високих риштувань і сходи, що ведуть на риштування — кудись туди, аж під ґотичний дах.
У центрі проста дерев’яна лава, на ній сидить похилений Старий.
З’являються, як тіні, два Ченці, один із фоліантом під пахвою. Але ми будем звати їх монахами, «чернець»-бо слово чорне і сумне, «монах» — товсте і значно веселіше.
Перший монах
Іди сюди. Тут затишок, дерева.
То, може, хоч тепер дограємо ту гру.
(Виймає шахи з тайничка оправи і, озираючись, відновлює позицію)
Тут був король. А тут ось королева.
Був хід конем. Я взяв твою туру.
Твій хід. Ходи.
Другий монах (кивнувши на Старого)
А той нас не угледить?
Чого він там сидить, насумрився, — дріма?
Абату донесе, абат нас не погладить.
Перший монах
Та він такий, що вже його нема.
Держись, ходжу. Ти що, мене кусати?
Другий монах
А ти ж як думав? Без ніяких фор.
Перший монах
Його привіз синьйор, такий носатий.
І заплатив. Нещедрий був синьйор.
За догляд, за тапчан, за монастирську юшку.
За місце у землі, бо він йому земляк.
Ну, прийняли. Дали якусь рядюжку.
То він тут сів у затінку й закляк.
Другий монах
Ото не пощастило чоловіку…
А що ж ти тут слона не захистив?
Перший монах
Та бий вже, бий.
Другий монах
Щоб так на схилку віку
із милості попасти в монастир!
Перший монах
Шах королю. Рятуй свою корону.
В Парижі траур, при дворі гризня.
Король умер. І, звісно, хто при ньому
був на коні, — посипались з коня.
Другий монах
То, може, це хтось із вельможних? Може,
(притишив голос)
це сам шу-шу тепер в такій нужді?
Перший монах
Та ні, він щось не схожий на вельможу.
А втім, хто зна, який він був тоді?
Другий монах
(про всяк випадок голосно)
Новий король, є чутка, справедливий!
Новий король є втілення чеснот!
Перший монах
Не говори до яблуні й до сливи.
Чого боїшся, ти ж не гугенот.
Другий монах
А чи не вухо підіслав душпастир?
Щось той старий і вчора тут різьбив.
Перший монах
Мабуть, в миру був непоганий майстер.
Це ж він мені ці шахи і зробив.
Диви, яка робота філігранна!
Які бундючні й пишні королі!
А пішаки — то вбитий, то поранений.
А кінь, ну й кінь! — без вершника в сідлі.
(Підносить до очей малесенькі фігурки)
А королева, страшно взять за талію!
Другий монах
Ти що їх держиш, наче комарів?
Перший монах
Так розтерзали бідну ту Італію.
Все ділять, ділять…
Другий монах
Тихше, ти здурів?
Перший монах
Все в барабани луплять на вербовку.
Їм люди що? Курчата для шулік.
Другий монах
Мовчи, дивись, бо за таку розмовку
щоб хто тебе за грати не упік.
Перший монах
Я хіба що, я навпаки. Я зроду.
Я мислі зав’язав на три вузли.
Я просто так, глас божий — глас народу.
При тому королі то й зв’язаних везли.
