Наталя Тисовська
НЕОБХІДНІ ПОЯСНЕННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВОГО ЧИТАЧА
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
РОЗДІЛ ДРУГИЙ
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ
* * *
РОЗДІЛ П’ЯТИЙ
ГУП!
РОЗДІЛ ШОСТИЙ
РОЗДІЛ СЬОМИЙ
РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ
РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ
РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ
РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ
РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ
РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ
РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ
РОЗДІЛ П’ЯТНАДЦЯТИЙ
РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ
РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ
РОЗДІЛ ВІСІМНАДЦЯТИЙ
РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТНАДЦЯТИЙ
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТИЙ
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШИЙ
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ П’ЯТИЙ
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ
ДІЯ ІІ.
ДІЯ ІІІ.
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ
notes
1
2
3
4
5
6
7
Наталя Тисовська
Три таємниці Великого озера
Мене завжди дивувало, як так сталося, що отой
сільський хлопець ‹…›, який любив дівчатам говорити
сальні анекдоти, раптом, коли опиняється
у безвихідному становищі, кладе собі під бороду
гранату і розривається.
НЕОБХІДНІ ПОЯСНЕННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВОГО ЧИТАЧА
Небайдужі читальники час від часу розпитують мене, наскільки правдивими є мої кримінальні оповідки. Дійсно, кому спаде на думку, що у свої тридцять із гаком років авторка могла зазнати стількох неймовірних пригод! Але мушу вас запевнити, що бурхлива фантазія не належить до моїх безумовних чеснот, тож сюжети й персонажів мені доводиться здебільшого брати з життя.
Скажімо, доскіплива особа може закинути мені, буцім такого містечка, як Буремна Затока, не існує в природі й існувати не може. На це я відповім одне: якщо причепа не полінується пошукати на західній півкулі нашої планети водоспад Какабека, одразу ж упевниться, що авторка не лишень не вигадала Буремну Затоку, а й не прикрасила її ні на йоту. Понад усякий сумнів, незважаючи на сорока-градусні зимові морози та небувалу літню спеку, це одне з найчарівніших місць на землі.
Крім того, Буремна Затока і справді може пишатися своїм Університетом - відносно молодим, але вже відомим у заокеанських академічних колах закладом.
Якби не дворічне навчання в гуманітарній магістратурі Університету, хтозна, чи не перекладала б авторка й далі нудні технічні тексти на якомусь Богом забутому заводі - замість правдиво описувати дивовижні пригоди. Мало звідати небувалу приключку - треба ще й надбати які-не-які літературні навички, щоб запакувати її в слова…Що ж до персонажів моїх нелукавих оповідей, то коли б хтось із недовірою поставився до самої ідеї, що отут, зовсім поруч, літературні герої ходять, балакають, п’ють чай, працюють і влипають у надзвичайні історії, він може звернутись особисто до авторки, і я радо надам усю необхідну інформацію - включно з датами народження, адресами й номерами телефонів. Авторка й досі щораз на Різдво отримує кількоро вітальних листівок із Буремної Затоки.
Отож, якщо допитливий читач нарешті упевнився: його не намагаються пошити в дурні, а навпаки - збираються розважити цілком імовірною історією, нам саме час повернутися на декілька років назад.
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
Цьогоріч жовтень не радував теплом. Уночі, коли перший мороз сповзав із гір до Великого озера, що понад ним розрослося містечко Буремна Затока, на вистиглу, ствердлу землю просипблося на палець снігу, але за день ясне сонце розтоплювало його. Сонце в Буремній Затоці світило так, як, може, й ніде на землі: гаряче, сильно,- і взимку засмага прилипала до обличчя незгірш, ніж улітку.