Ольга Слоневская

Ольга Слоневская - украинская поэтесса, прозаик, литературовед, член Национального союза писателей Украины, профессор Прикарпатского национального университета имени Василия Стефаника.Ее называют Джокондой современной Украинской лирики, среди ее лавров не только ряд литературных премий, но и орден княгини Ольги III степени и медаль «За заслуги».В 2012 году Ольга Слоневская заняла 1 место в престижном конкурсе «Коронация слова» со своим романом «Дівчинка на кулі», который, по словам критиков, имеет биографическую основу.Автобиография: «Народилася 1960 року в селі Ценява на Коломийщині в багатодітній сім`ї. Закінчила Коломийську СШ № 2, пізніше – Івано-Франківський педінститут. Спогади про дитинство калейдоскопічні. З ранніх літ – тяжкий труд, повна опіка над молодшими, безпощадна кара за недогляд і дитячі пустощі. Строгі мамині очі і добрі – батькові. А ще – самовільні мандри на зарослі непрохідними хащами хатнища вирваних радянською владою з коренем хуторян, у безмежні поля, в далекий сусідній ліс. Знаю, як стіною стоять голубі жита, в яких червоно квітне кукіль і синьо – волошки. Та й самі жита цвітуть: прямо на очах колосся вистрелює золотими паличками на тоненьких ниточках. Люблю, як у лісі ще не знайдені, але вже присутні, пахнуть перші білі гриби, як на тарелях павутини блищить вранішня роса, як дозріває малина і як, неначе немовлятка з чепчиків, виглядають на світ лісові горішки. Розрізняю голоси всіх польових і лісових птахів. Знаю, як у низенькому кущі гніздиться соловейко, а на черемсі будує своє абияке гніздо (того й гляди – пташенята повипадають!) легковажна горлиця. У дитинстві ластівки, синички й метелики сідали мені на плече або на долоню. Зараз таке стається все рідше. З тварин люблю собак і коней. Зі звірів – вовків, пантер і левів. Але патологічно ненавиджу зоопарки. Від них мене болить серце. Своїх дітей дивитися на поневолених звірів ніколи не водила. Люблю місячні ночі, сонце, дощ, завірюхи, добре взуття і зручний одяг. У житті довелося їсти і чорний хліб, і білий. На початку 80-х цілий рік КДБ прикладав драконівські зусилля, щоб зробити мене «сексотом». Не зламали, хоча зламати могли. Зате назавжди вбили в мені страх.Не сприймаю стовпотворінь «масовки». Не почуваюся стадною істотою. Не «розчиняюся» в жодному різномастому гурті, на територію душі чужих не впускаю. Дуже перебірлива у приятелюванні. Не виношу брехні. Не жалію слабодухих і нікчемних чоловіків і авантюрних жінок. Кажу правду у вічі. Нікому не заздрю і заздрити не раджу. Поважаю талановитих і благородних. На моєму життєвому шляху вони таки зустрічалися! Маю двох дорослих синів – Павликів. Один – мій, один – чоловіків, але вони рідні-найрідніші, бо в нашій сім`ї ніколи не було громадянської війни, називають мене мамою, а я їм обом однаково готова прихилити небо. Маю невістку Юлечку, добру, розумну дитину. Вдячна чоловікові Михайлові за те, що тримає весь хатній побут на своїх плечах, за всепрощення, повне розуміння і волячу терплячість. Займаюся викладацькою роботою. Кандидат педагогічних наук, професор. Член НСПУ. Є автором 49 книг. Серед них – збірки поезій, підручники, посібники, монографії. Нагороджена орденом княгині Ольги, медалями «За заслуги» й «За заслуги перед Прикарпаттям». Остання нагорода – цяцька-фікція, але естетично найкрасивіша. Медаль «За заслуги» – військова. Нею мене відзначили хлопці-«афганці» за книгу в «Афганістані, в „чорнім тюльпані”», що писалася протягом десяти літ кров`ю мого серця, тому й вона, й нагорода для мене особливо дорогі.Маю маленьку квартиру, великі творчі плани і Божу опіку. Вірю в Україну.»
На нашем книжном сайте Вы можете скачать книги автора Ольги Слоневской в самых разных форматах (epub, fb2, pdf, txt и многие другие). А так же читать книги онлайн и бесплатно на любом устройстве – iPad, iPhone, планшете под управлением Android, на любой специализированной читалке. Электронная библиотека КнигоГид предлагает литературу Ольги Слоневской в жанрах .